Профільне навчання з географії

Н.І. Лисенко

    Одним із напрямків модернізації загальної середньої освіти є профілізація старшої школи. Згідно Концепції профільного навчання на третьому ступені загальної середньої освіти передбачається вивчення навчальних предметів трьох типів:

-     Базові загальноосвітні становлять інваріантну складову змісту середньої освіти і є обов‘язковими для всіх профілів. Ці предмети реалізують цілі й завдання загальної середньої освіти. Зміст навчання і вимоги до підготовки старшокласників визначаються державним стандартом повної загальної середньої освіти.

-     Курси за вибором – обов‘язкові курси за вибором учнів, що входять до складу профілю навчання на старшому ступені. Курси за вибором виконують три функції. Одні з них доповнюють зміст профільного курсу. Інша група курсів розвиває зміст одного із базових, вивчення якого в даній школі (класі) здійснюється на мінімальному загальноосвітньому рівні. Третя – сприяє задоволенню пізнавальних інтересів окремих школярів у різних галузях діяльності людини, що виходять за рамки даного профілю.

-     Профільні загальноосвітні предмети – це предмети, що  реалізують цілі, завдання і зміст кожного конкретного профілю. Профільні предмети вивчаються поглиблено і передбачають більш повне опанування понять, законів, теорій; використання інноваційних технологій навчання; організації дослідницької, проектної діяльності; профільної навчальної практики учнів тощо.

У профільних загальноосвітніх навчальних закладах передбачається опанування змісту географії на різних рівнях. «Рівень стандарту» завершує обов’язкову шкільну географічну освіту.

Вивчення географії у 10-х класах стандартного (базового) і академічного рівнів у 2010-2011 навчальному році буде здійснюється у межах систематичного курсу «Соціально-економічна географія світу», загальний обсяг якого 52 години (1,5 години на тиждень), за програмою «Географія. Економіка», програми для ЗНЗ, видавництво «Перун»та за підручниками «Географія», 10 клас, автори: Г.Уварова, В. Пестушко, видавництво «Генеза»; «Географія», 10 клас; автори: С.Кобернік, Р.Коваленко, видавництво «Оберіг». 

Головні завдання вивчення географії у 10-му класі:

-     засвоєння системи знань про різноманітний і  динамічний світ, взаємозв’язки природи, населення і господарства на усіх територіальних рівнях,

-     формування розуміння географічної специфіки регіонів і країн світу;

-     оволодіння уміннями поєднувати глобальний, регіональний і локальний підходи для аналізу соціально-економічних процесів і явищ;

-     розвиток пізнавального інтересу, інтелектуальних і творчих здібностей старшокласників через ознайомлення їх з важливими географічними особливостями і проблемами світу, його регіонів і країн;

-     виховання толерантності, поваги до різних народів і культур;

-     формування уміння знаходити і застосовувати географічну інформацію для оцінки важливих соціально-економічних процесів сучасного міжнародного життя.

    Курс «Соціально-економічна географія світу» має інваріантне ядро змісту, визначене програмою для загальноосвітніх навчальних закладів, але обсяг і глибина викладу навчального матеріалу, а також його прикладна спрямованість відрізняються у класах стандартного й академічного рівнів.

    Наприклад, у класах історичного, філософського профілю більше уваги приділити історичним аспектам формування і розвитку політичної карти світу, світового господарства, регіонів і країн світу, сучасним суспільно-політичним подіям, їх аналізу і оцінці впливу на хід розвитку господарства. Вивченню економічних факторів формування світового господарства, визначенню місця і ролі національної економіки в системі світогосподарських зв’язків слід приділяти більше уваги у класах економічного профілю.

    Викладання курсу вимагає найбільш повної реалізації інтегральності географічних знань. У методиці викладання і побудові уроків доцільно активізувати інтерактивні методи, зокрема метод проектів, геоінформаційні технології, проведення практикумів на основі статистичних матеріалів, а також семінарів, конференцій, ділових ігор, що спрямовані на розвиток аналітико-синтетичної діяльності учнів.  Результати роботи бажано оформлювати у вигляді есе, рекомендацій, систематизувати у картосхемах, графіках, діаграмах, таблицях тощо.

Критерієм оцінки роботи старшокласників є не стільки обсяг навчального матеріалу, що залишився в пам'яті, скільки вміння його аналізувати, пояснювати, узагальнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, застосовувати на практиці і в життєвих ситуаціях, вміння самостійно здобувати знання.