Вивчення географії на профільному рівні

Н.І. Лисенко

Географія як навчальний предмет є профільним у класах географічного та економічного профілів і не ставить своєю метою підготувати «географа», а дозволяє, зберігаючи глибину й інтелектуальність освіти, зробити крок від парадигми знання до парадигми мислення й співробітництва учня й учителя, з'єднати фундаментальність і функціональність в освіті.

Даний курс розрахований на 350 годин (по 5 години на тиждень у 10-11 класах) й охоплює шість взаємопов’язаних розділів. Кожен розділ включає теми, в яких висвітлено основний зміст навчального матеріалу. Вивчення предмету буде здійснюватися за підручником «Географія (профільний рівень)» авторів: Паламарчук Л.Б., Гільберг Т.Г., Безуглий В.В. вид. «Ґенеза»

Мета й завдання вивчення географії в старшій школі на профільному рівні диктуються логікою розвитку суспільства й потребами сучасної освіти. Географія виходить за рамки чисто господарської в більше глобальну - економічну сферу, відповідаючи більшою мірою на питання «чому», а не «де» (всі попередні географічні курси акцентували увагу саме на з'ясуванні питання «де?»). У основу курсу покладений діяльнісний підхід до формування аналітичного погляду учнів на навколишній світ. Учитель виступає більшою мірою як організатор процесу пізнання й консультант, ніж передавач інформації, викладеної в тексті підручника. Продовжуючи закріплювати раніше придбані навички, учні розвивають нові.

Розміщення й розвиток галузей економіки й суспільства в сучасному світі розглядається як результат людської діяльності, що перетворює неоднорідний в природному відношенні простір відповідно до об'єктивних економічних законів. Такий підхід можна вважати гуманізаційним (головна увага - людині). Він допомагає вибудувати знання про сучасний світ у струнку схему, зрозуміти просторову логіку розвитку економіки, прогнозувати реальні економічні результати політичних рішень.

Курс безпосередньо зв'язаний не тільки з попередніми шкільними курсами географії, але й включає знання, отримані на заняттях по суспільствознавству, історії, інформатиці, культурології (не дублюючи їх). Дає мотивацію до вивчення іноземних мов, поглибленню знань.

Метою курсу на профільному рівні є:

-          освоєння системи географічних знань для розуміння предмета і завдань сучасної географічної науки, її структури, тенденцій розвитку, місця і ролі географії в системі знань;

-          оволодіння вміннями вирішувати комплексні завдання, які потребують обліку географічної ситуації на конкретній території, моделювання природних, соціально-економічних і геоекологічних явищ і процесів з урахуванням просторово-часових умов та факторів;

-          розвиток географічного мислення для орієнтації в проблемах територіальної організації суспільства, його взаємодії з природою, навичок грамотного вирішення побутових та професійно орієнтованих завдань;

-          виховання патріотизму, толерантності до інших народів і культур, соціально-відповідального ставлення до навколишнього середовища в ході повсякденної трудової і побутової діяльності;

-          розвиток компетентності у сфері елементарного метеорологічного, геологічного, гідрологічного, ландшафтного, геоекологічного моделювання; використання різноманітних географічних знань та вмінь в побуті і в підготовці до майбутньої професійної діяльності; забезпечення особистої безпеки, життєдіяльності й адаптації до умов навколишнього середовища.

Вивчення географії на профільному рівні дозволяє максимально використовувати загальноосвітній і культурологічний потенціал географії як навчального предмета, дає можливість випускникам на основі системи географічних знань, умінь, навичок самовизначитися у мінливому навколишньому світі, продовжити освіту в відповідній галузі, і сприяє завершенню формування географічної компетентності випускника школи.

Навчальний зміст курсу несе значну частку екологічної освіти і виховання школярів. Опорними (базовими) є багато тем курсу. Наприклад. У темі «Природно-ресурсний потенціал планети – джерело життя людства» поглиблюються знання учнів про світові природні ресурси (мінеральні, вода, ґрунти, земельні ресурси, повітря, ліси, біологічні, кліматичні та рекреаційні ресурси); природокористування; забруднення навколишнього середовища; взаємодію суспільства і природи; забруднення вод суходолу, океану, атмосфери, їх охорону; збереження та відновлення природних ресурсів. Або, при вивченні регіонів світу, визначенні «географічних облич» Євразії, Північної Америки, Південної Америки, Австралії, Африки старшокласники розширюють зміст багатьох екологічних понять через визначення ресурсозабезпеченості країн та регіонів, розміщення «брудних» виробництв тощо.

Під час вивчення навчального матеріалу є великі можливості для  здійснення економічної освіти і виховання старшокласників. Так, опрацьовуючи тему «НТР- крок у майбутнє» учні усвідомлюють, що управління є складовою частиною НТР, акцентують увагу на особливостях міжнародному менеджменті та маркетингу, визначають вплив НТР на галузі економіки. Формуванню економічного мислення учнів сприяє вивчення особливостей національної економіки,  міжнародного географічного поділу праці, сучасної просторової структури економіки та галузевої структури господарства, тенденцій його розвитку у темі «Сучасне світове господарство. Світоглядне значення для старшокласників має оволодіння учнями змістом економічних знань про міжнародну економічну інтеграцію господарства, перебудову економічних відносин, нові форми міжнародних економічних взаємовідносин, визначення пріоритетів міжнародної торгівлі, роль  міжнародних зв’язків та інформації в розвитку економіки країн.

Важливим є вибір методики викладання, обґрунтування методів і форм організації навчально-виховного процесу, в результаті яких формується система знань, вмінь, навичок, а також діалектико-матеріалістичний світогляд. Найбільш ефективними є ті форми навчальної діяльності, ті освітні технології, які зберігають і розвивають пізнавальний інтерес і самостійність, забезпечують ефективність освітнього процесу, індивідуальну траєкторію учня.

Практичну частину курсу становить практикум, що є важливою й обов’язковою складовою уроку географії. Після теоретичних питань розглядаються прикладні відомості, структуровані навколо глобальних проблем світу та ідеї збалансованого розвитку суспільства. Практичні роботи передбачають розв’язання географічних, екологічних й економічних задач, здійснення порівняльного аналізу, проведення міні-досліджень, соціологічного опитування, дискусій, конференцій, семінарів, телемостів, усних журналів, презентацій, експертиз, «круглих столів», референдумів, ділових ігор, моніторингових досліджень, розробки проектів, написання рефератів, творчих робіт, індивідуальних і колективних проектів. Мета проведення цих робіт може бути різною: мотиваційна, навчальна, контролююча тощо. Актуальним залишається використання практичних методів у навчанні географії, збільшення частки самостійної роботи школярів на уроці та розвиток навиків самонавчання. Реалізувати це можливо, використовуючи:

–        проведення практичних робіт на місцевості;

–        проектну діяльність;

–        спостереження за об‘єктами та явищами в природі і на виробництві;

–        прийоми роботи з картами, схемами, рисунками, статистичними показниками, діаграмами, графіками;

–        самостійну роботу з різними джерелами інформації;

–        організацію дослідницької діяльності школярів на уроці та в позаурочний час;

–        практико-орієнтовані методи навчання;

–        творчі завдання на уроках і вдома;

–        інтерактивні методи навчання;

–        проблемні завдання і ситуації;

–        лекційно-семінарські форми проведення занять;

–        випереджувальні завдання з підготовки виступів, повідомлень, презентацій.

По мірі вивчення курсу в учнів повинні сформуватися такі вміння, як позиціювання себе, свого регіону і країни в контексті загальносвітового розвитку; розуміння взаємозв'язків й взаємозалежності в соціально-економічному розвитку країн, регіонів, територій, просторової логіки їхнього розвитку; усвідомлення взаємозалежності макроекономічних показників, рівня і якості життя; вміти оцінювати ступінь взаємовпливу економіки, політики, культури і використовувати сучасні методи просторового аналізу.

            Розвиток цих умінь досягається через оцінювання різних параметрів і характеристик: порівняльної вірогідності (і значення) географічного положення економічних об'єктів; геополітичного положення України (в історичній ретроспективі); рівня соціально-економічного розвитку країни через систему показників; впливу частки міського населення на рівень соціально-економічного розвитку країни; сформованості систем міського розселення (з використанням правила «ранг-розмір» і розроблення оптимальних систем розселення); факторів розміщення промислових підприємств; якості адміністративно-територіального поділу; розподілу національного доходу між регіонами країни (побудова кривої Лоренса й картографування результатів аналізу).

Задача вчителя сформувати у старшокласників такі компетенції й навички :

•   самостійно «добувати» знання й інформацію (робота з науковими й публіцистичними текстами, реферування);

•   розширювати знання по «каналах поглиблення» за межі змістовного компонента підручника;

•   становити діаграми, графіки, картосхеми й картодіаграми;

•   картографувати соціально-економічні показники;

•   аналізувати інформацію з карт (картосхемам) підручника, атласу, Інтернет - ресурсів;

•   порівнювати рівень соціально-економічного розвитку й вибирати найбільш значимі показники для класифікацій і типології;

•   аналізувати й інтерпретувати соціально-економічні показники;

•   знаходити інформацію в ЗМІ й Інтернеті, у суміжних науках;

•   застосовувати засоби Microsoft Office й персональний комп'ютер для рішення практичних завдань;

•   брати участь у дискусіях, відстоювати свою точку зору, залучаючи конкретні факти й користуючись логікою законів просторового розвитку економіки.

Значну увагу при організації профільного навчання учнів варто приділити впровадженню та організації курсів за вибором, які є невід’ємним компонентом варіативної частини робочих навчальних планів і сприяють успішному  професійному самовизначенню учнів. Їх вивчення проводиться за програмами, які рекомендовані МОН України (див табл.)

Перелік програм елективних курсів з географії

Напрямки профільного навчання в 10—11 класах	Назва програм елективних курсів, автори, вихідні дані
Суспільно- гуманітарний	1. Політична географія /автор М. Сорока // Програми.., 2005 2. Глобальна географія /автори Н. Муніч, П. Тищенко // Програми.., 2005 3. Взаємодія суспільства і природи /автор І. Половина // Програми.., 2005 4. Країнознавство / автори Н. Бєскова, В. Бойко // Програми.., 2005 5. Географія населення з основами демографії /автор Л. Паламарчук // Програми.., 2005 6. Географія культури світу /автор Л. Мелько // Програми.., 2005
Природничо- математичний	1. Конструктивна географія /автори Н. Муніч, П. Тищенко // Програми.., 2005 2. Країнознавство /автори Н. Бєскова, В. Бойко // Програми.., 2005 3. Загальна географія /автори С. Копернік, Р. Коваленко // Програми.., 2005 4. Глобальна географія /автори Н. Муніч, П. Тищенко // Програми.., 2005 5. Геоекологія /автор Г. Уварова // Програми.., 2005 6. Природні ресурси України / автори С. Сікорська, Н. Козікова // Програми .., 2010. – С.15 7. Озеленення населених пунктів / С. Сікорська, Н. Козікова  // Програми .., 2010. – С.17
Художньо- естетичний	1. Географія культури  світу /автори Л. Мелько // Програми..,2005 2.Країнознавство /автори Н. Бєскова, В. Бойко // Програми..,2005 3. Озеленення населених пунктів / С. Сікорська, Н. Козікова  // Програми .., 2010. – С.17
Спортивний	1. Географія туризму /автори автори О. Любіцева, Л. Паламарчук (журнал «Географія та основи економіки в школі» №6 2004 р.) 2. Медична географія /автори Л. Паламарчук, В. Шевченко // Програми.., 2005
Технологічний	1. Конструктивна географія /автори Н. Муніч, П. Тищенко // Програми.., 2005 2. Озеленення населених пунктів / С. Сікорська, Н. Козікова  // Програми .., 2010. – С.17

У класах природничо-математичного напрямку програмний матеріал «Економічної та соціальна географії світу» органічно доповнює курс «Країнознавство», який володіючи значним інтеграційним потенціалом, об'єднує фізичну, економічну, соціальну, політичну географію та матеріал негеографічних наук стосовно вивчення конкретних територій.

Об'єктом вивчення цього елективного курсу є країни та їх регіональні угруповання, а основними його завданнями - формування у старшокласників сучасних уявлень про географічну картину світу через комплексне, ширше за своїм змістом, вивчення країн шляхом систематизації та узагальнення різнобічних даних про їх природу, населення, господарство, соціальну сферу та культуру. Розв'язування такого завдання досягається через залучення матеріалів інших навчальних предметів — історії, зарубіжної літератури, музики й образотворчого мистецтва.

Вивчення країни здійснюється за таким планом.

1. Територія (площа, форми державного устрою та правління).
2. Географічне (фізико-, економіко- та політико-географічне) положення.
3. Природа (особливості природних умов, забезпеченість ресурсами).
4. Історичний розвиток (аналіз природокористування, розміщення господарства і населення в певні історичні періоди, при цьому важливо розглянути органічне поєднання «історичного коріння», сучасності й тенденцій майбутнього).
5. Народонаселення (кількість, структура, тривалість життя, розміщення, міграції населення, типи поселень).
6. Культура (етногеографічні особливості, традиції, «географія занять і способу життя», всесвітньо відомі пам'ятки природи та культури, які стали своєрідними візитними картками країн, внесок у світову культурну спадщину видатних діячів науки, літератури, музики, образотворчого мистецтва).
7. Господарство (характеристика провідних галузей промисловості, сільського господарства, транспорту, сфери послуг і територіальної структури економіки).

       Основою змісту курсу є знання про особливості народонаселення, своєрідності культури та господарської діяльності. При характеристиці господарства акцентується увага на галузях спеціалізації; туристично привабливих місцевостях та об'єктах; зовнішньоекономічних зв'язках держав і їх проекції на Україну.

У класах спортивного профілю доречним є викладання «Рекреаційної географії», яка вивчає географічні об'єкти, що використовуються або можуть бути використані для туризму, відпочинку, лікування, оздоровлення населення. Основне конструктивне завдання цього елективного курсу — обґрунтування та реалізація рекреаційного районування з метою визначення рекреаційних функцій територій і тенденцій, зміни їх під час географічного поділу праці у сфері рекреації та туризму, для координації розвитку відповідних галузей економіки, оптимального використання природних і соціальних рекреаційних ресурсів.

Так як, Україна розташована у смузі кліматичного комфорту, має різноманітні рекреаційні ресурси, чудові можливості й умови для організації відпочинку людей, а отже, й перспективи розвитку туристичного бізнесу, цей курс має велике прикладне значення, сприяє розвитку економічної компетентності учнів

Поглибить і розширить зміст профільних предметів у класах художньо-естетичного напрямку елективний курс «Географія культури світу». Актуальність цього курсу визначається новим соціальним замовленням, пов'язаним з процесами консолідації та демократизації нашого суспільства, із входженням України до міжнародної спільноти.

Під час вивчення курсу старшокласники ознайомлюються з особливостями культури різних географічних регіонів земної кулі, країн світу, з кращими здобутками світової культури; визначають місце і роль української культури в контексті світових культур. У учнів формується уявлення про територіальну цілісність культури, її зв’язок з географічним середовищем, виховується толерантне і поважливе  ставлення до інших культур і народів; розвивається почуття прекрасного.

Формуванню цілісних знань про територіальну організацію культури планети сприяє вивчення геокультурних характеристик країн, регіонів за наступним  планом:

1. Географічна довідка: склад території, географічне положення, особливості природи, населення, рівень економічного розвитку.
2. Історико-етнічний нарис території (стисла характеристика основних історичних подій та-історії етногенезу).
3. Традиційна культура: матеріальна (традиційні форми господарства, народні промисли та ремесла, транспорт, житло, одяг, харчування); духовна (особливості громадського та сімейного побуту; обряди, звичаї, свята; народна творчість). Залежність традиційної культури від географічного середовища.
4. Сучасна культура, інновації.
5. Міська культура (типи міст, їх особливості; найбільші міста, визначні пам'ятки, музеї світового значення).
6. Визначні пам'ятки історії та культури регіону. (Перелік пропонованих об'єктів культурної спадщини є орієнтовним і визначається вчителем. Особлива увага об’єктам, які перебувають під охороною ЮНЕСКО.) Вплив географічного середовища на особливості пам'яток.
7. Видатні діячі науки та культури, їхній внесок у світову культуру.